Словарь української мови (1924)/ростинати
| ◀ ростина | Словарь української мови Р ростинати |
ростинатися ▶ |
|
Ростина́ти, на́ю, єш, сов. в. ростя́ти и розітну́ти, ну́, неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Чуб. III. 363. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв. АД. I. 210.