Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ростріскати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ростріскати
Берлін: Українське слово, 1924

Рострі́скати, каю, єш, гл. = Рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав. Гн. I. 18.