Словарь української мови (1924)/рот

by Борис Грінченко

◀ росяно

Словарь української мови Борис Грінченко Р рот

рота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рот, та, м. 1) = Ріт. Рот не город, не загородиш. Ном. № 6990. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Шух. I. 226, 227. Ум. Рото́к, рото́чок. Ув. Ротя́ка. Радомыс. у.