Словарь української мови (1924)/ріт
Зовнішній вигляд
◀ рісувати | Словарь української мови Р ріт |
річ ▶ |
|
Ріт, ро́та, м. 1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере. К. ПС. 12. 2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Шух. I. 179. Ум. Рото́чок.