Словарь української мови (1924)/рохкати
| ◀ рохкання | Словарь української мови Р рохкати |
рочистий ▶ |
|
Ро́хкати, каю, єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
| ◀ рохкання | Словарь української мови Борис Грінченко Р рохкати |
рочистий ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рохкати
Борис Грінченко
1924
Ро́хкати, каю, єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.