Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рохкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рохкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́хкати, каю, єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.