Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рубити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рубити
Берлін: Українське слово, 1924

Руби́ти, блю́, биш, гл. Обрублять. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 20.