Словарь української мови (1924)/рубонути
| ◀ рубок | Словарь української мови Р рубонути |
рубчастий ▶ |
|
Рубону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу. К. ЧР. 167.