Словарь української мови (1924)/рудиголова
| ◀ руда | Словарь української мови Р рудиголова |
рудий ▶ |
|
Рудиголова́, ви́, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!… а його вже й нема.... Більш ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатериносл. у.