Словарь української мови (1924)/рукавиця

by Борис Грінченко

◀ рукав

Словарь української мови Борис Грінченко Р рукавиця

рукавичний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рукави́ця, ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. Рукави́чка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.