Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рукомесник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рукомесник
Берлін: Українське слово, 1924

Рукоме́сник, ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.