Словарь української мови (1924)/рукомесник
Зовнішній вигляд
◀ рукомесний | Словарь української мови Р рукомесник |
рукомесниця ▶ |
|
Рукоме́сник, ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.
◀ рукомесний | Словарь української мови Борис Грінченко Р рукомесник |
рукомесниця ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рукомесник
Борис Грінченко
1924
Рукоме́сник, ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.