Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рукомесниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рукомесниця
Берлін: Українське слово, 1924

Рукоме́сниця, ці, ж. 1) Ремесленница. 2) Мастерица. Та така дівка: сказано — до всякого шитва рукомесниця. Харьк. г.