Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рундучний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рундучний
Берлін: Українське слово, 1924

Рунду́чний, а, е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.