Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рундуковий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рундуковий
Берлін: Українське слово, 1924

Рундуко́вий, а, е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.