Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рутяний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рутяний
Берлін: Українське слово, 1924

Рутяни́й, а́, е́. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35. Ум. Рутяне́нький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.