Словарь української мови (1924)/рушний
| ◀ рушлята | Словарь української мови Р рушний |
рушник ▶ |
|
Ру́шний, а, е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
| ◀ рушлята | Словарь української мови Борис Грінченко Р рушний |
рушник ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рушний
Борис Грінченко
1924
Ру́шний, а, е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.