Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рушний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рушний
Берлін: Українське слово, 1924

Ру́шний, а, е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.