Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рюмати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рюмати
Берлін: Українське слово, 1924

Рю́мати, маю, єш, гл. Плакать. Та годі тобі рюмати.