Словарь української мови (1924)/рюмок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рюмок
Берлін: Українське слово, 1924

Рюмо́к, мка́, м. Въ выраж. удра́ти рюмка́ — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.