Словарь української мови (1924)/рябуха
Зовнішній вигляд
◀ ряботиння | Словарь української мови Р рябуха |
рябчик ▶ |
|
Рябу́ха, хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. Рябу́шка, рябу́шечка. В мене сучка-рябушечка. Мил. 81. Мали собі курочку-рябушечку. Чуб. II. 90.