Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рябчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рябчик
Берлін: Українське слово, 1924

Ря́бчик, ка, м. 1) = Рябко 2. Рудч. Ск. I. 201. 2) Сортъ арбузовъ, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.