Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рядовик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рядовик
Берлін: Українське слово, 1924

Рядови́к, ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. I. 135.