Словарь української мови (1924)/рядувати
Зовнішній вигляд
◀ рядок | Словарь української мови Р рядувати |
рядюга ▶ |
|
Рядува́ти, ду́ю, єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою. Новомоск. у. (Залюб.).