Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рядувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рядувати
Берлін: Українське слово, 1924

Рядува́ти, ду́ю, єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою. Новомоск. у. (Залюб.).