Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рядюга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рядюга
Берлін: Українське слово, 1924

Рядю́га, ги, ж. 1) Дерюга. 2) = Рядно? Ум. Рядю́жка. Коли не пропав в пелюшках, а вже в рядюжках не пропаду. Ном. № 5294.