Словарь української мови (1924)/рідно

by Борис Грінченко

◀ рідний

Словарь української мови Борис Грінченко Р рідно

рідня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рі́дно, нар. 1) Родственно, по родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. Рідне́нько, рідне́сенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. I. 83).