Словарь української мови (1924)/різницький
Зовнішній вигляд
◀ різниці | Словарь української мови Р різницький |
різниченко ▶ |
|
Різни́цький, а, е. Мясничій. Мнж. 170. Цехи: різницький, коновальський. Котл. Ен. Худенький, як різницький стовпчик. Ном. № 8582.