Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/різницький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
різницький
Берлін: Українське слово, 1924

Різни́цький, а, е. Мясничій. Мнж. 170. Цехи: різницький, коновальський. Котл. Ен. Худенький, як різницький стовпчик. Ном. № 8582.