Словарь української мови (1924)/різниці
Зовнішній вигляд
◀ різнитися | Словарь української мови Р різниці |
різницький ▶ |
|
Різни́ці, ць, ж. 1) Бойни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниць. Левиц. I. 239. 2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць. Ном. № 9567.