Словарь української мови (1924)/рінь

by Борис Грінченко

◀ рінуватий

Словарь української мови Борис Грінченко Р рінь

рінявий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Каменец. у. Гол. Од. 62. Рінь в'їдається їй в нозі. Гол. III. 197.