Словарь української мови (1924)/рінь

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ рінуватий Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рінь 		рінявий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Каменец. у. Гол. Од. 62. Рінь в'їдається їй в нозі. Гол. III. 197.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/рінь&oldid=483835