Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рінявий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рінявий
Берлін: Українське слово, 1924

Ріня́ви́й, ріня́ний, а, е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемъ. Річечка рінява. Гол. II. 554.