Словарь української мови (1924)/сажати

by Борис Грінченко

◀ сажанка

Словарь української мови Борис Грінченко С сажати

сажень ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сажа́ти, жа́ю, єш, гл. 1) = Садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. Грин. III. 350. 2) = Садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. Ном. 3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. КС. 1882. II. 436. 4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить. ЗОЮР. II. 23.