Словарь української мови (1924)/салогуб

by Борис Грінченко

◀ сало

Словарь української мови Борис Грінченко С салогуб

салом'як ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Салогу́б, ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. I. 60. К. Повѣсти. I. 200.