Словарь української мови (1924)/самовладний
| ◀ самовільно | Словарь української мови С самовладний |
самовладник ▶ |
|
Самовла́дний, а, е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.
| ◀ самовільно | Словарь української мови Борис Грінченко С самовладний |
самовладник ▶ |
|
Словарь української мови — С
самовладний
Борис Грінченко
1924
Самовла́дний, а, е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.