Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самовільно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самовільно
Берлін: Українське слово, 1924

Самові́льно, самово́льно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати. Думитрашко. (Петров. Оч. укр. л. 75).