Словарь української мови (1924)/самовільно

by Борис Грінченко

◀ самовільний

Словарь української мови Борис Грінченко С самовільно

самовладний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Самові́льно, самово́льно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати. Думитрашко. (Петров. Оч. укр. л. 75).