Словарь української мови (1924)/самогуди

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самогуди
Берлін: Українське слово, 1924

Самогу́ди, дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди. Чуб. II. 39.