Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самогужки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самогужки
Берлін: Українське слово, 1924

Самогу́жки, нар. = Самотужки. Вези мене швидче додому, тільки самогужки вези мене. Рудч. Ск. I. 166. Не просто-ли это опечатка вмѣсто: самотужки?