Словарь української мови (1924)/самопотіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ самопосвята Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самопотіти 		самоправець ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Самопоті́ти, почу, ти́ш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. I. 104.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/самопотіти&oldid=496110