Словарь української мови (1924)/самосуд

by Борис Грінченко

◀ самостріл

Словарь української мови Борис Грінченко С самосуд

самота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Само́суд, ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.