Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самохіттю

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самохіттю
Берлін: Українське слово, 1924

Самохі́ттю, нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чи так уже Господь його покарав. МВ. I. 158.