Словарь української мови (1924)/самохіть
Зовнішній вигляд
◀ самохіттю | Словарь української мови С самохіть |
самоходник ▶ |
|
Самохі́ть, нар. = Самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.