Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/саркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
саркати
Берлін: Українське слово, 1924

Са́ркати, каю, єш, сарча́ти, чу́, чи́ш, одн. в. са́ркнути, кну, неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. Вх. Зн. 62. Желех. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.