Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сарна

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сарна
Берлін: Українське слово, 1924

Са́рна, ни, ж. = Серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Шевч. Сарна під байрак втікає. Греб. 319.