Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свайба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свайба
Берлін: Українське слово, 1924

Сва́йба, сва́льба, би, ж. Свадьба = Весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. I. 24.