Словарь української мови (1924)/сватати

by Борис Грінченко

◀ сватання

Словарь української мови Борис Грінченко С сватати

свататися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сва́тати, таю, єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. Козак дівку вірно любить. — заняти не сміє. — Тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105.