Словарь української мови (1924)/свататися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свататися
Берлін: Українське слово, 1924

Сва́татися, таюся, єшся, гл. 1) Свататься. Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні ні жоден чоловік не сватався. Ном. № 8961. Въ нижеслѣдующемъ значеніи съ измѣненнымъ удар.: свата́тися: 2) Дѣлаться по отношенію другъ къ другу свата́ми въ значеніи сват 1 и 2. См. еще Свахатися.