Словарь української мови (1924)/святити
| ◀ святитель | Словарь української мови С святити |
святитися ▶ |
|
Святи́ти, чу́, тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.
| ◀ святитель | Словарь української мови Борис Грінченко С святити |
святитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
святити
Борис Грінченко
1924
Святи́ти, чу́, тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.