Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/святиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
святиця
Берлін: Українське слово, 1924

Святи́ця, ці, ж. Святая, угодница божія. Свята св'ятиця, небесна цариця. Драг. 38.