Словарь української мови (1924)/свідомий

by Борис Грінченко

◀ свідок

Словарь української мови Борис Грінченко С свідомий

свідомість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Свідо́мий, а, е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. Як і ви свідо́мі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. I. 68. 3) Сознательный.