Словарь української мови (1924)/свідок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свідок
Берлін: Українське слово, 1924

Сві́док, дка, м. Свидѣтель. Св. Л. 127. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. Лебед. у.