Словарь української мови (1924)/свідкувати
Зовнішній вигляд
◀ свідкування | Словарь української мови С свідкувати |
свідок ▶ |
|
Свідкува́ти, ку́ю, єш, гл. = Свідчити. Велике слово свідкує про величчє того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.