Словарь української мови (1924)/себель

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ себе Словарь української мови
Борис Грінченко
С
себель 		себелюб ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Се́бель, ля, м. Рыба: Alburnus lucidus, себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. Ум. Себе́лик.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/себель&oldid=497174