Словарь української мови (1924)/себелюбець
| ◀ себелюб | Словарь української мови С себелюбець |
себелюбий ▶ |
|
Себелю́бець, бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. III. 103.
| ◀ себелюб | Словарь української мови Борис Грінченко С себелюбець |
себелюбий ▶ |
|
Словарь української мови — С
себелюбець
Борис Грінченко
1924
Себелю́бець, бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. III. 103.