Словарь української мови (1924)/село

by Борис Грінченко

◀ селіток

Словарь української мови Борис Грінченко С село

сельбище ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Село, ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. Ум. Се́лечко, се́льце. Через наше сельце везено деревце. Чуб. III. 139. Ой дано ж єму та три селечка. АД. I. 149.